Твір на тему Світанок на річці з безособовими диєсловамы

Світало. Починався новий день. Вже було чутно голоси вранішіх пташок. Прокидалося червоне, ще заспане сонечко, запалило горизонт совоїм вогнем і той запалав яскравими, теплими фарбами. Зелену, соковиту траву колихало від подиху прохолодного вітру. Майоріли яскраві квіти. Ставало радісно на душі адже починався новий, повний можливостей день.

Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі.

Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з'являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.

І ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами життя людей, і я чую ніжне: "Доброго ранку, сину!"